Про судову практику у справах про спадкування. Постанова.

Как защитить свои права, юридическая практика, вопросы, консультации

Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:08

20. Справи про спадкування за законом мають вирішуватись на
основі правил глави 86 ЦК ( 435-15 ).
Спадкування за законом здійснюється почергово.
За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття
спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за
заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини
право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної
черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом
мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця
та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив,
та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають
рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку
батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за
законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу
право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі
спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу
відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом
мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення
включно.
У п'яту чергу право на спадкування за законом також одержують
утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцями
слід вважати неповнолітню або непрацездатну особу (жінку, чоловіка
при досягненні відповідно 55 і 60 років, інвалідів I, II і
III груп), яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як
п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для
неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:08

21. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які
проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до
часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом),
судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК
( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно
проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та
обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на
момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з
урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією
сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка
(чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу,
таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно
проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали
взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки,
падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї,
тощо.
Правила статті 1264 ЦК ( 435-15 ) не стосуються дітей,
влаштованих у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.
До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка
хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у
зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю
жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них
права на спадкування за законом у першу чергу на підставі
статті 1261 ЦК ( 435-15 ).
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:09

22. Якщо спадкоємці за усною угодою змінили розмір часток у
спадщині, то у разі спору між ними для доказування змісту договору
застосовується правило пункту 3 частини першої статті 208 ЦК
( 435-15 ).
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:09

23. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час
відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у
зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,
спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення
факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття
спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою
спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому
цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в
нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про
визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа
може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Набуття (надання) повної цивільної дієздатності
неповнолітньою особою не є підставою для того, щоб вважати її
повнолітньою. У зв'язку із цим вона має вважатися такою, що
прийняла спадщину відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК
( 435-15 ).
Подання заяви про прийняття спадщини особами, вказаними у
частинах третій, четвертій статті 1269 ЦК ( 435-15 ), слід вважати
їхнім правом, здійснення якого не суперечить нормі частини
четвертої статті 1268 цього Кодексу.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:09

24. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом
строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення
додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини
третьої статті 1272 ЦК ( 435-15 ). Зазначене положення
застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло
з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі
відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину
(частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності
інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання
заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом,
усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а
також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні
громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за
місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або
відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній
нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у
матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у
вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про
право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви
спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про
визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню
не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви
про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про
визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення
йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти
спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК ( 435-15 ),
звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що
прийняв спадщину.
Повторне визначення судом додаткового строку для подання
заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем
законодавством не передбачено.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку,
суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття
спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є
причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними
труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно
певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної
сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття
спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може
подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній
для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати
шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК ( 435-15 )
для прийняття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий
строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін
до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли
спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем
відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус
видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та
розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці
(стаття 1272 ЦК) ( 435-15 ), такі спадкоємці мають право вимагати
передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке
збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих
обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної
громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в
натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на
підставі статті 1280 ЦК.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:10

25. Відмова від прийняття спадщини на користь інших
спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття
спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може
бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців
відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких
випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись
усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом
відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу,
дарування, міни тощо.
У разі відкликання спадкоємцем своєї відмови від прийняття
спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, він
відновлює своє право на спадкування.
Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не
позбавляє його права на спадкування за законом.
Коло осіб, на користь яких спадкоємець може відмовитися від
прийняття спадщини, є вичерпним і за його волевиявленням
змінюватись або доповнюватись не може. У разі коли спадкоємець
відмовився від прийняття спадщини на користь особи, вказаної в
статті 1266 ЦК ( 435-15 ), правила про спадкування за правом
представлення не застосовуються.
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом
недійсною з підстав, передбачених статтями 225, 229-231, 233 ЦК
( 435-15 ).
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:10

26. При поділі спадщини між спадкоємцями необхідно
враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК ( 435-15 ) про
те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між
спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При
розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що
регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.
У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у
натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (частина
перша статті 1279 ЦК) ( 435-15 ) суд повинен враховувати
використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого
користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають
істотне значення.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:10

27. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва
про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК ( 435-15 ) є
правом, а не обов'язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця
свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови
у відкритті провадження у справі.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна,
але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК
( 435-15 ), зокрема з метою ухилення від погашення боргів
спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про
погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути
визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1301 ЦК ( 435-15 ) свідоцтво про право
на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа,
якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших
підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути:
визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини
недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею
свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:11

28. Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі
спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на
відносини сторін не поширюються відповідні правила про
спадкування, в тому числі право на обов'язкову частку.
Відчужувачем та набувачем за спадковим договором може бути як
повністю дієздатна особа, так і особи, зазначені у статтях 32, 36
ЦК ( 435-15 ). Набувач за спадковим договором не відповідає за
зобов'язаннями відчужувача.
Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав,
визначених нормами глави 16 ЦК ( 435-15 ).
Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути
заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою
особою. У разі пред'явлення позову особою, яка не є стороною
спадкового договору, необхідно перевіряти, які права та
охоронювані законом інтереси цієї особи порушено (стаття 3 ЦПК)
( 1618-15 ).
Згідно зі статтею 1308 ЦК ( 435-15 ) спадковий договір може
бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача. За змістом
цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не
можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору.
На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та
відповідно до статті 1282 ЦК ( 435-15 ) зобов'язаний задовольнити
вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий
обов'язок не покладається.
У разі смерті набувача спадковий договір вважається
припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право
вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали
при виконанні спадкового договору в тій частині зобов'язань, які
були виконані набувачем до його смерті.
Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов'язаний
був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті
набувача обов'язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:11

29. Судам необхідно враховувати, що кожна позовна заява -
первісна й зустрічна, а також заява третьої особи із самостійними
вимогами оплачується судовим збором залежно від ціни позову, яка
визначається виходячи з вартості відшукуваного майна.
Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від
сплати встановлюються законом. Зокрема, необхідно враховувати, що
при обчисленні судового збору у справах про спадкування майна не
береться до уваги вартість успадкованого майна, про яке зазначено
в пункті 16 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів
України від 21 січня 1993 року N 7-93 ( 7-93 ) "Про державне
мито", і що від сплати цього збору звільняються особи, указані в
пункті 6 (спадкоємці першої черги громадян, реабілітованих
відповідно до Закону України від 17 квітня 1992 року N 962-XII
( 962-12 ) "Про реабілітацію жертв політичних репресій на
Україні") і в пункті 18 частини першої статті 4 вказаного Декрету.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення Седьмая » 16 вер 2012, 23:11

30. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Пленуму
Верховного Суду України від 24 червня 1983 року N 4
( v0004700-83 ) "Про практику розгляду судами України справ про
спадкування" (зі змінами та доповненнями, внесеними постановами
Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року N 13
( v0013700-92 ) та від 25 травня 1998 року N 15) ( v0015700-98 ).
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Повідомлення кАЛИНКА » 18 вер 2012, 08:20

Седьмая писав(ла):22. Якщо спадкоємці за усною угодою змінили розмір часток у
спадщині, то у разі спору між ними для доказування змісту договору
застосовується правило пункту 3 частини першої статті 208 ЦК
( 435-15 ).


Т.е. в любом случае необходимо письменно закрепить договоренности?
Аватара користувача
кАЛИНКА
 
Повідомлення: 609
Зареєстрований: 26 лист 2009, 20:24
Звідки: ул.Калиновая



Повідомлення Седьмая » 18 вер 2012, 10:05

кАЛИНКА писав(ла):
Седьмая писав(ла):22. Якщо спадкоємці за усною угодою змінили розмір часток у
спадщині, то у разі спору між ними для доказування змісту договору
застосовується правило пункту 3 частини першої статті 208 ЦК
( 435-15 ).


Т.е. в любом случае необходимо письменно закрепить договоренности?


Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
1. У письмовій формі належить вчиняти:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім
правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у
двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян,
крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206
цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова
форма.


Все что касается наследства, только письменно и при свидетелях, какие бы "теплые" отношения между наследниками ни были, практика в наследственных делах очевидна, поэтому все фиксировать сразу.
Благотворительный фонд помощи стране "Крылья Феникса"

Pacta sunt servanda.
Никогда ничего не просите! Сами предложат и сами все дадут.
Аватара користувача
Седьмая
 
Повідомлення: 969
Зареєстрований: 20 лист 2009, 23:10
Звідки: та отсюда



Пред.



Повернутися в Юридический форум

Хто зараз на конференції

Зараз цей форум переглядають: немає зареєстрованих користувачів і гості: 1


анализ воды, грунта, воздуха прапори, стрічки